Алло, друзья! Вот и наступило время, когда я готов поделиться с вами своей невероятной историей.
Все началось с того, что я решила попробовать закладки. Но давайте один шаг за другим и я расскажу вам, как это произошло.
В один день мне посоветовали попробовать болтушку. Я, конечно, не сразу согласилась, так как знала о возможных последствиях. Но любопытство взяло верх и я решила рискнуть. И вот, сидя в комнате с друзьями, я ощутила на себе действие эфедрона.
Прошло несколько дней, и я начала задумываться о других закладках. Мой фрешменский интерес был пробужден и я решила попробовать гидропон. Ну что вам сказать, это было нечто! Ощущения, которые я испытала, просто не передать словами.
Но со временем, стало все сложнее и сложнее найти качественный гидропон. Я бегала за закладками по всему городу, преодолевая 5 километров в день. В итоге, я стала настоящей ЗОЖницей, даже несмотря на свои наркотические пристрастия.
Каждый день был наполнен ожиданием новых закладок. Я чувствовала себя на взводе, готовой пускать парики и наслаждаться каждой минутой. Вся моя жизнь теперь крутилась вокруг наркотиков и постоянных поисков.
Конечно, все эти глюки не прошли незамеченными. Они пытались меня остановить, но я была уже зачарована миром закладок.
Мне казалось, что я знаю все о наркотиках и могу позволить себе все. Но, как оказалось, я ошибалась. Мой организм стал реагировать все сильнее на принимаемые вещества и я начала испытывать глюки. Это был самый сложный период в моей жизни. Я проходила через абстиненцию, но я знала, что это единственный выход. И я сделала это! Я перестала торчать и начала ценить настоящую жизнь. Мои друзья снова увидели во мне старую добрую ЗОЖницу, а не девушку, погрязшую в наркотиках.
Теперь, когда все это за мной, я могу сказать, что стала другим человеком. Я настоящая победительница и горжусь этим. Они только уничтожают жизни и здоровье.
Моя история показывает, что даже самые безнадежные случаи могут измениться.
Але, народ! Шо починаємо качати хардрок у весь зад?
Слушайте, хочу поділитись з вами неймовірною історією, яка сталась зі мною на днях. Хочу попередити, що це не пропаганда наркотиків чи чогось подібного, просто легкість усваювання інформації за допомогою молодіжного жаргону. Якось я знайомився з моїм братвою, чи то кемпінгом психологів, в кінці кінців, зустрінулися наші велосипеди, або колеса, як ви їх називаєте. Так ось, мої брати до крайності наповнені енергією.
Привіт, торчки, як ващи справи? Вмикайте свої мозги на гарну х*ївню!, - кричу я їм здалеку, знаючи, що всім пофіг на правила граматики і мови.
Заходимо ми в один гиденький дворик, коли раптом наближається якийсь толкач з нашого місцевого космосу. Він виглядає як закладка з якоюсь якісної сп*рданої наркоти.
Слухай, брат, ти не в курсі, де взять закладки?
Да брось, я тут в теме, знаю свої дела. Чого ти хочеш?
Я з пиночками закриваю йому доступ до нашої братської се лінії і заявляю:
Давай спершу розповсюджимо радість сивухи, а потім бачимо!
Він виглядає дивно, як мойдодири у день зливи. Водимо його до місцевого машиносервісу, де мої комік-брати зібрались в тіні. Насправді це був не машиносервіс, а справжнє братське гніздо.
Вітаю, братва! Це новий товариш, який хоче забабахатись порозумітись з нами! - оголошую я, як справжній наркоман-комік.
Тільки потім згадали, що якраз забули пакувати дурь. Блин, йдемо на новий рекорд!
В каршерінгову машину встигли впхати менше, ніж колоду, а кальмари були вже нашими пасажирами. Я бігом поверх машини дзижчав якоюсь фенечкою, знаючи, що вже нічого не може мене зупинити.
Пару хвиль тому ми були рядовими торчками, а зараз ми вже ай-яй-яй! Шо тут такого - просто бомба, а не наші колеса!
Тут ми вирішили трохи почилити і заїхали у буяній парку. Знаєте, як у Сказке є брат, так ось, у нас є наш камерунський братець. Він зовсім не в курсі того, що ми тут робимо, він думає, що ми їдемо розбірливо декілька разів, але це не так. Приклеїли його до машини, як він багато разів казав, що били, коли він їв шоколадки. Так ми вирішили виправити цю ситуацію.
Розповідаючи йому про наші витрати і милий запах конопель, які він вже майже може відчувати, ми бавилися, як справжні хітрюги. Хочу сказати, що коли ти находишся в темі, то все виглядає куди цікавіше і веселіше.
Потім ми діставали зварений на швидкорозчинному супушці кодеїн. Аж очі виникали. Ей, толкачі, якби ви знали, яка кайфова дурь, то би давно прийшли до нас!
Всю ніч ми забабахались й лазили до глибини свідомості, як крізь шерри. Це було космічно!
У нас на той момент випала ідея підірвати братський гондольний міст. Але потім згадали, що в нас тільки кодеін водить бразильців, а не Бін Ладена, тому залишили цей план на наступний раз.
Якось перед ранком, коли сонце вже поволі видирає з тебе останню іскру енергії, виникла ідея повернутися додому. Та що там, я герой нашого кварталу - я хочу вирізати себе з камення і загоріти в огнищі моїх споминів.
Заглянувши назад, я побачив, як наш камерунський братець, в прикольній позі торчка, задумливо розмовляє з деревом. Він, мабуть, зайнявся екзистенціалізмом і захотів здійснити розмову зі своїм дерев'яним другом. Однак, він навіть не підозрює, що те дерево вже має колаборацію з горилами і підготувало для нас пастку.
Так я поняв, що час розійтися. Роздягаюсь, як справжній гангстер, збираю валізу своїх спогадів і починаю заповільнено рухатися назад. Уже немає сил, але бажання продовжує тремтіти у кожній клітинці мого тіла.
Так оце було моє неймовірне путешествіе, де я купив кодеін і взяв на каршерінг своїх веселеньких братиків. Завдяки торкнутій дурі ми позбулись всякої напруги і насолодилися атмосферою свободи. Але запам'ятайте, всеки колеса можуть зламатися, бережіть себе й запасайтеся своїм гарним гумором!